<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<!-- generator="wordpress/2.3" -->
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>

<channel>
	<title>Давня Луганщина</title>
	<link>http://arch.lg.ua</link>
	<description>ТЕРИТОРІЯ БЕЗ КОРУПЦІЇ</description>
	<pubDate>Sat, 12 Feb 2011 14:48:54 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.3</generator>
	<language>en</language>
			<item>
		<title>Софія Київська почала відстрілюватися – поки що морально</title>
		<link>http://arch.lg.ua/251/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/251/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Feb 2011 05:24:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/251/</guid>
		<description><![CDATA[Коли  8 лютого на дзвіниці Софії Київської з’явилися державний прапор та   плакат «Руки геть від Софії Київської!», це ще був мирний протест.  Цілком можливо, що наступного разу це буде кулемет. Принаймні працівники  Національного заповідника «Софія Київська» налаштовані вельми рішуче:  Мінкульт висунув ініціативу передати йому у ведення цю саму «Софію  [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Коли  8 лютого на дзвіниці Софії Київської з’явилися державний прапор та   плакат «Руки геть від Софії Київської!», це ще був мирний протест.  Цілком можливо, що наступного разу це буде кулемет. Принаймні працівники  Національного заповідника «Софія Київська» налаштовані вельми рішуче:  Мінкульт висунув ініціативу передати йому у ведення цю саму «Софію  Київську» з підпорядкування Міністерства регіонального розвитку,  будівництва і ЖКГ України.<br />
Які наслідки це може мати для  пам’ятки, уявити неважко: навіть егіда ЮНЕСКО не врятує заповідник від  Московського патріархату, який за мовчазної згоди Міністерства культури  вже відхоплює найбільш ласі шматки Національного історико-культурного  Києво-Печерського заповідника, з яким планується злити «Софію Київську».  <a href="http://arch.lg.ua/251/#more-251" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/251/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>В России найден клад стоимостью в миллионы долларов США</title>
		<link>http://arch.lg.ua/250/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/250/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 09 Feb 2011 07:34:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/250/</guid>
		<description><![CDATA[В Курской области был найден крупный клад, состоящий из множества предметов, украшенных золотом, серебром и драгоценными камнями. Стоимость сокровищ оценивается в миллионы долларов. Безработный Геннадий Зимин, копая в своем огороде, наткнулся на золото древних гуннов.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>В Курской области был найден крупный клад, состоящий из множества предметов, украшенных золотом, серебром и драгоценными камнями. Стоимость сокровищ оценивается в миллионы долларов. Безработный Геннадий Зимин, копая в своем огороде, наткнулся на золото древних гуннов.<br />
 <a href="http://arch.lg.ua/250/#more-250" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/250/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Ще одна структура Інститут археології вимагає гроші за вигадані узгодження?</title>
		<link>http://arch.lg.ua/249/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/249/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 06 Feb 2011 18:05:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Антикорупція]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<category><![CDATA[Інститут археології]]></category>

		<category><![CDATA[дайвинг]]></category>

		<category><![CDATA[корупційні схеми]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/249/</guid>
		<description><![CDATA[Підводні скарби дедалі важче і дорожче побачити. Українські дайвери скаржаться - їм не дають організовувати експедиції до морських глибин. А саме до об&#8217;єктів підводної спадщини. Звинувачують у цьому департамент, який створив Інститут археології. Мовляв без жодних законних підстав установа не лише вимагає отримання дозволів на занурення, та ще й вимагає за це гроші.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Підводні скарби дедалі важче і дорожче побачити. Українські дайвери скаржаться - їм не дають організовувати експедиції до морських глибин. А саме до об&#8217;єктів підводної спадщини. Звинувачують у цьому департамент, який створив Інститут археології. Мовляв без жодних законних підстав установа не лише вимагає отримання дозволів на занурення, та ще й вимагає за це гроші. <a href="http://arch.lg.ua/249/#more-249" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/249/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Луганчане должны знать своих &#8220;героев&#8221;: К.Е. Ворошилов</title>
		<link>http://arch.lg.ua/248/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/248/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 31 Jan 2011 16:33:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<category><![CDATA[Ворошилов]]></category>

		<category><![CDATA[евреи]]></category>

		<category><![CDATA[история]]></category>

		<category><![CDATA[краеведение]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/248/</guid>
		<description><![CDATA[Ирина МАГРИЦКАЯ
Советский период нашей истории был чрезвычайно богатым на героев, жизнь которых была образцово-показательной не для одного поколения граждан &#8220;страны советов&#8221;. Над героизацией избранных властью личностей тогда работала мощная идеологическая машина.
Наш земляк Климент Ефремович Ворошилов (родился он 4.02.1881 г. в селе Верхнем Бахмутского уезда Екатеринославской губернии – сегодня это территория Лисичанска; умер 1969 р. в [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Ирина МАГРИЦКАЯ</p>
<p>Советский период нашей истории был чрезвычайно богатым на героев, жизнь которых была образцово-показательной не для одного поколения граждан &#8220;страны советов&#8221;. Над героизацией избранных властью личностей тогда работала мощная идеологическая машина.</p>
<p>Наш земляк Климент Ефремович Ворошилов (родился он 4.02.1881 г. в селе Верхнем Бахмутского уезда Екатеринославской губернии – сегодня это территория Лисичанска; умер 1969 р. в Москве) был вознесен на самый высокий геройский пьедестал. <a href="http://arch.lg.ua/248/#more-248" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/248/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Мародеры уничтожили две мумии в Каирском музее</title>
		<link>http://arch.lg.ua/247/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/247/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 29 Jan 2011 21:58:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<category><![CDATA[археология]]></category>

		<category><![CDATA[беспорядки]]></category>

		<category><![CDATA[Египет]]></category>

		<category><![CDATA[мумия]]></category>

		<category><![CDATA[фараон]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/247/</guid>
		<description><![CDATA[Вечером 28 января мародеры уничтожили две мумии в Каирском египетском музее. Об этом сообщает Reuters со ссылкой на главного археолога страны Захи Хавасса.
По его словам, это произошло еще до того, как сознательные демонстранты, а затем и армия, взяли здание музея под контроль. По словам генерального секретаря Высшего совета Египта по древностям, также мародеры обчистили кассу [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Вечером 28 января мародеры уничтожили две мумии в Каирском египетском музее. Об этом сообщает Reuters со ссылкой на главного археолога страны Захи Хавасса.</p>
<p>По его словам, это произошло еще до того, как сознательные демонстранты, а затем и армия, взяли здание музея под контроль. По словам генерального секретаря Высшего совета Египта по древностям, также мародеры обчистили кассу музея. <a href="http://arch.lg.ua/247/#more-247" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/247/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Вернисаж народных мастеров Луганщины открывается в Луганске</title>
		<link>http://arch.lg.ua/246/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/246/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 28 Jan 2011 21:56:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[клуб Вдохновение]]></category>

		<category><![CDATA[Луганск]]></category>

		<category><![CDATA[народное творчество]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/246/</guid>
		<description><![CDATA[28 января 2011 года в 13:30 в читальном зале областной библиотеки для юношества открывается вернисаж народных мастеров Луганщины, членов Северодонецкого клуба «Вдохновение». Он будет открыт до 10 февраля 2011 года. На выставке представлены работы Екатерины Толстопятенко, Ирины Тофан, Александры Таранник и Татьяны Голованчук. В своей работе они используют разные техники: вышивка крестом и гладью, настил [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>28 января 2011 года в 13:30 в читальном зале областной библиотеки для юношества открывается вернисаж народных мастеров Луганщины, членов Северодонецкого клуба «Вдохновение». Он будет открыт до 10 февраля 2011 года. На выставке представлены работы Екатерины Толстопятенко, Ирины Тофан, Александры Таранник и Татьяны Голованчук. В своей работе они используют разные техники: вышивка крестом и гладью, настил шабак, хардангер и другие. <a href="http://arch.lg.ua/246/#more-246" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/246/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Маразм чиновников крепчает: губернатор Санкт-Петербурга просит исключить город из списка исторических мест</title>
		<link>http://arch.lg.ua/245/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/245/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 27 Jan 2011 13:56:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<category><![CDATA[исторические места]]></category>

		<category><![CDATA[историческое наследие]]></category>

		<category><![CDATA[Матвиенко]]></category>

		<category><![CDATA[Петербург]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/245/</guid>
		<description><![CDATA[Губернатор Валентина Матвиенко обратилась к премьеру Владимиру Путину с просьбой исключить Санкт-Петербург из списка исторических поселений, власти которых с июля 2010 года обязаны согласовывать градостроительную документацию с Росохранкультурой. В Смольном считают новый порядок избыточным, заявляя об угрозе остановки инвестиционных и строительных проектов. Однако, по мнению экспертов, скандал с 403-метровым небоскребом &#8220;Охта-центр&#8221; уже доказал необходимость федерального [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Губернатор Валентина Матвиенко обратилась к премьеру Владимиру Путину с просьбой исключить Санкт-Петербург из списка исторических поселений, власти которых с июля 2010 года обязаны согласовывать градостроительную документацию с Росохранкультурой. В Смольном считают новый порядок избыточным, заявляя об угрозе остановки инвестиционных и строительных проектов. Однако, по мнению экспертов, скандал с 403-метровым небоскребом &#8220;Охта-центр&#8221; уже доказал необходимость федерального контроля за решениями петербургской администрации. <a href="http://arch.lg.ua/245/#more-245" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/245/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Повстанський рух на Луганщині 1921-1923 рр. Провокативні методи та спецзагони ВЧК</title>
		<link>http://arch.lg.ua/244/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/244/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 27 Jan 2011 09:22:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[ВЧК]]></category>

		<category><![CDATA[Камєнев]]></category>

		<category><![CDATA[Ленін]]></category>

		<category><![CDATA[Луганська область]]></category>

		<category><![CDATA[Луганщина]]></category>

		<category><![CDATA[партизанський рух]]></category>

		<category><![CDATA[повстанський рух]]></category>

		<category><![CDATA[спецзагони]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/244/</guid>
		<description><![CDATA[Дмитро Снєгирьов
У березні 1921 року V Всеукраїнський з&#8217;їзд Рад, організований більшовиками, прийняв рішення щодо посилення боротьби з «бандитизмом», тобто, проти всіх своїх політичних супротивників, оголосивши це «государственной задачей первостепенной важности».У лютому 1921 року тодішній головнокомандуючий всіма збройними силами Російської республіки Л. Камєнєв у доповіді В. Леніну про стан боротьби з бандитизмом змушений був визнати, що [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Дмитро Снєгирьов</p>
<p>У березні 1921 року V Всеукраїнський з&#8217;їзд Рад, організований більшовиками, прийняв рішення щодо посилення боротьби з «бандитизмом», тобто, проти всіх своїх політичних супротивників, оголосивши це «государственной задачей первостепенной важности».У лютому 1921 року тодішній головнокомандуючий всіма збройними силами Російської республіки Л. Камєнєв у доповіді В. Леніну про стан боротьби з бандитизмом змушений був визнати, що «банди на території правобережної України мають характер місцевих організацій, які користуються підтримкою та співчуттям населення. Сила банд коливається від 100-250 бійців і має загальну чисельність близько 2500 бійців». У липні 1921 року в офіційній доповідній записці того ж Камєнєва згадується 18 повстанських загонів лише в Донбасі, які об&#8217;єднували близько 1500 кіннотників та мали 19 кулеметів. <a href="http://arch.lg.ua/244/#more-244" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/244/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>В Луганске определят исторический ареал города</title>
		<link>http://arch.lg.ua/243/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/243/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Jan 2011 17:43:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<category><![CDATA[горсовет]]></category>

		<category><![CDATA[исторический ареал]]></category>

		<category><![CDATA[Луганск]]></category>

		<category><![CDATA[Луганська археологічна спілка]]></category>

		<category><![CDATA[охрана памятников]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/243/</guid>
		<description><![CDATA[Вчера 25 января 2011 года в ходе проведения шестой сессии Луганского горсовета депутаты единогласно проголосовали за принятие проекта Генерального плана г. Луганска с поправками, принятыми согласительной комиссией. В числе поправок – сохранность исторического ареала населенного пункта.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Вчера 25 января 2011 года в ходе проведения шестой сессии Луганского горсовета депутаты единогласно проголосовали за принятие проекта Генерального плана г. Луганска с поправками, принятыми согласительной комиссией. В числе поправок – сохранность исторического ареала населенного пункта. <a href="http://arch.lg.ua/243/#more-243" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/243/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>В Далевском университете вышла книга, охватывающая отечественную историю середины XVII — начала XX веков</title>
		<link>http://arch.lg.ua/242/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/242/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Jan 2011 15:59:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<category><![CDATA[ВНУ им. В.Даля]]></category>

		<category><![CDATA[Довжук]]></category>

		<category><![CDATA[история]]></category>

		<category><![CDATA[Луганск]]></category>

		<category><![CDATA[университет имени Даля]]></category>

		<category><![CDATA[учебник]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/242/</guid>
		<description><![CDATA[В Восточноукраинском национальном университете имени Владимира Даля презентовали учебник профессора Игоря Довжука «Нова історія України (середина XVII — початок XX ст. )». Учебник был издан в 2010 году и является одним из первых в Украине оригинальных изданий, который в объеме одной книги охватывает отечественную историю середины XVII — начала XX веков. Автор книги — один [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>В Восточноукраинском национальном университете имени Владимира Даля презентовали учебник профессора Игоря Довжука «Нова історія України (середина XVII — початок XX ст. )». Учебник был издан в 2010 году и является одним из первых в Украине оригинальных изданий, который в объеме одной книги охватывает отечественную историю середины XVII — начала XX веков. Автор книги — один из ведущих историков Украины, доктор исторических наук, профессор, член-корреспондент Украинской академии исторических наук Игорь Владимирович Довжук.  <a href="http://arch.lg.ua/242/#more-242" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/242/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Будет ли создан в Луганске орган охраны культурного наследия?</title>
		<link>http://arch.lg.ua/241/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/241/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Jan 2011 15:49:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Громадська робота]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<category><![CDATA[горсовет]]></category>

		<category><![CDATA[Луганск]]></category>

		<category><![CDATA[общественныеэкспертизы]]></category>

		<category><![CDATA[орган охраны культурного наследия]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/241/</guid>
		<description><![CDATA[Судя по последней сессии городского совета, совместная работа общественности и местного самоуправления в этом направлении будет надолго заморожена.
По словам Сергея Кравченко, в этой каденции депутаты будут тщательно прислушиваться к мнению громады. Возможно, чтобы, как  в известной поговорке – послушать и сделать все наоборот? По крайней мере, сегодняшняя сессия горсовета продемонстрировала нам жгучее желание депутатского [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Судя по последней сессии городского совета, совместная работа общественности и местного самоуправления в этом направлении будет надолго заморожена.<br />
По словам Сергея Кравченко, в этой каденции депутаты будут тщательно прислушиваться к мнению громады. Возможно, чтобы, как  в известной поговорке – послушать и сделать все наоборот? По крайней мере, сегодняшняя сессия горсовета продемонстрировала нам жгучее желание депутатского корпуса развивать демократические принципы – на этот раз, урезав и без того небольшие полномочия Общественной палаты.<br />
 <a href="http://arch.lg.ua/241/#more-241" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/241/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Японские ученые обещают возродить мамонта в ближайшие четыре года</title>
		<link>http://arch.lg.ua/240/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/240/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Jan 2011 15:34:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Корисна інформація]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<category><![CDATA[вечная мерзлота]]></category>

		<category><![CDATA[клонирование]]></category>

		<category><![CDATA[мамонт]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/240/</guid>
		<description><![CDATA[ Пётр ОБРАЗЦОВ
Японские ученые обещают возродить мамонта, воспользовавшись достижениями современной техники клонирования.
За последние несколько тысяч лет человек истребил множество животных - от безобидных птицы додо и морской коровы до громадных мамонта и шерстистого носорога. Однако свою возможную вину мы, люди, кажется, сможем загладить.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p> Пётр ОБРАЗЦОВ</p>
<p>Японские ученые обещают возродить мамонта, воспользовавшись достижениями современной техники клонирования.</p>
<p>За последние несколько тысяч лет человек истребил множество животных - от безобидных птицы додо и морской коровы до громадных мамонта и шерстистого носорога. Однако свою возможную вину мы, люди, кажется, сможем загладить. <a href="http://arch.lg.ua/240/#more-240" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/240/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Легендарный Капустин (фрагменты из книги о Террафоксах)</title>
		<link>http://arch.lg.ua/239/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/239/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 22 Jan 2011 10:00:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/239/</guid>
		<description><![CDATA[Сергей Каленюк, Николай Ломако
Существует легенда, будто царь Петр І, возвращаясь из Азовского похода нашими местами, присел у костра обогреться и просушить одежду. Казак высыпал в огонь черные камни, от чего пламя разгорелось, давая сильный жар и тепло – камни горели. И будто Петр сказал при этом: «Сей минерал, как не нам, то потомкам нашим полезным [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Сергей Каленюк, Николай Ломако</p>
<p>Существует легенда, будто царь Петр І, возвращаясь из Азовского похода нашими местами, присел у костра обогреться и просушить одежду. Казак высыпал в огонь черные камни, от чего пламя разгорелось, давая сильный жар и тепло – камни горели. И будто Петр сказал при этом: «Сей минерал, как не нам, то потомкам нашим полезным будет». Это лишь одна из многочисленных легенд, которые связывают наш край, если не с Петром I, то с Екатериной II.<br />
Эта легенда указывает на то, что местные казаки знали о свойствах горюч-камня и использовали его в качестве топлива. <a href="http://arch.lg.ua/239/#more-239" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/239/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Палеолит в сознании: скоро ли мы станем людоедами?</title>
		<link>http://arch.lg.ua/238/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/238/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 22 Jan 2011 09:48:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/238/</guid>
		<description><![CDATA[Валерий Манко
Начало каждого года пробуждает журналистский интерес к космосу. Не сказал бы, что всерьез и надолго, обычно после Дня космонавтики от этого интереса не остается и следа. Выполнив свои обязанности по освещению некогда популярного праздника, журналисты возвращаются к делам земным, расписывая очередные выборы и достоинства очередного Сортир Сортирыча, рвущегося к власти, деньгам или к тому [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Валерий Манко</p>
<p>Начало каждого года пробуждает журналистский интерес к космосу. Не сказал бы, что всерьез и надолго, обычно после Дня космонавтики от этого интереса не остается и следа. Выполнив свои обязанности по освещению некогда популярного праздника, журналисты возвращаются к делам земным, расписывая очередные выборы и достоинства очередного Сортир Сортирыча, рвущегося к власти, деньгам или к тому и другому сразу. И только интернет-архивы сохраняют для нас плоды творчества акул пера, посвященные прошедшему и уже никому не интересному событию. И ведь не зря сохраняют! <a href="http://arch.lg.ua/238/#more-238" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/238/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Террафоксы и другие</title>
		<link>http://arch.lg.ua/237/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/237/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 21 Jan 2011 08:39:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/237/</guid>
		<description><![CDATA[Сергей Петренко
Лисичанск, который называют «колыбелью Донбасса», в 2010 году отметил свое трехсотлетие. Закономерно, что местные краеведы отмечали юбилей книгами со своими изысканиями. Последней в этом ряду стала книга с необычным названием «Террафоксы и другие лисичане», увидевшая свет в канун Нового года.
Это вторая в этом году совместная книга краеведов северодончанина Сергея Каленюка и лисичанина Николая Ломако.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Сергей Петренко</p>
<p>Лисичанск, который называют «колыбелью Донбасса», в 2010 году отметил свое трехсотлетие. Закономерно, что местные краеведы отмечали юбилей книгами со своими изысканиями. Последней в этом ряду стала книга с необычным названием «Террафоксы и другие лисичане», увидевшая свет в канун Нового года.<br />
Это вторая в этом году совместная книга краеведов северодончанина Сергея Каленюка и лисичанина Николая Ломако.  <a href="http://arch.lg.ua/237/#more-237" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/237/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>За знищенням старовинного будинку в Києві стоїть Хорошковський?</title>
		<link>http://arch.lg.ua/236/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/236/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 09 Jan 2011 11:12:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Без рубрики]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/236/</guid>
		<description><![CDATA[&#8220;Українська Правда&#8221; опублікувала цікавий матеріал, стосовно того, хто з можновладців може керувати процесами перетворення Київа з осередку культурно-історичного надбання України в шаблонно-офісний центр. На наш погляд, дуже цікаве та змістовне журналістське  розслідування.
Сергій Лещенко, УП, Субота, 08 січня 2011, 15:07
Знищення чергового історичного будинку в столиці сколихнуло активістів та свідомих громадян.
У  ніч на 30 грудня, коли [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>&#8220;Українська Правда&#8221; опублікувала цікавий матеріал, стосовно того, хто з можновладців може керувати процесами перетворення Київа з осередку культурно-історичного надбання України в шаблонно-офісний центр. На наш погляд, дуже цікаве та змістовне журналістське  розслідування.</p>
<p>Сергій Лещенко, УП, Субота, 08 січня 2011, 15:07</p>
<p>Знищення чергового історичного будинку в столиці сколихнуло активістів та свідомих громадян.</p>
<p>У  ніч на 30 грудня, коли переважна частина киян готувалася до Нового  року, на вулиці Сагайдачного, 1 був знесений маєток 1909 року – так  звана &#8220;садиба архітектора Казанського&#8221;.</p>
<p>У коментарі <a href="http://mycityua.com/news/city/2011/01/05/174853.html">&#8220;Газеті по-київські&#8221;</a>  головний архітектор столиці Сергій Целовальник повідомив, що його  управління погодило знесення історичної споруди та будівництво на її  місці 6-9 поверхового &#8220;офісного центру&#8221;.</p>
<p>28 грудня проект отримав позитивний висновок державної експертизи, а вже наступного дня, 29 грудня маєток зрівняли з землею. <a href="http://arch.lg.ua/236/#more-236" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/236/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Янукович озвучив позицію Президента України, щодо охорони історико-культурного надбання</title>
		<link>http://arch.lg.ua/235/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/235/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Jan 2011 13:09:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<category><![CDATA[виступ Президента України]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам`яток]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/235/</guid>
		<description><![CDATA[Під головуванням Президента України Віктора Януковича 22 грудня 2010 року відбулося засідання Громадської гуманітарної ради.
Говорячи про невідкладні завдання у сфері збереження та охорони культурної спадщини в Україні, Президент констатував, що Україна має безцінну культурну спадщину, що становить невід’ємну частину пам’яті та історії українського народу, яку необхідно зберегти і передати майбутнім поколінням.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Під головуванням Президента України Віктора Януковича 22 грудня 2010 року відбулося засідання Громадської гуманітарної ради.</p>
<p>Говорячи про невідкладні завдання у сфері збереження та охорони культурної спадщини в Україні, Президент констатував, що Україна має безцінну культурну спадщину, що становить невід’ємну частину пам’яті та історії українського народу, яку необхідно зберегти і передати майбутнім поколінням. <a href="http://arch.lg.ua/235/#more-235" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/235/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>В Луганске стартовала краезнавческая акция «Луганщина Европейская»</title>
		<link>http://arch.lg.ua/234/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/234/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Dec 2010 10:26:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Громадська робота]]></category>

		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/234/</guid>
		<description><![CDATA[Начало исследовательской акции положил круглый стол «Историко-культурное наследие Луганщины, как часть общеевропейской культуры», который прошел 23 декабря 2010 года на базе Луганского Центра Европейской Информации. Акция проводится при поддержке Европейской программы Международного Фонда « Вiдродження».
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Начало исследовательской акции положил круглый стол «Историко-культурное наследие Луганщины, как часть общеевропейской культуры», который прошел 23 декабря 2010 года на базе Луганского Центра Европейской Информации. Акция проводится при поддержке Европейской программы Международного Фонда « Вiдродження».<br />
 <a href="http://arch.lg.ua/234/#more-234" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/234/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>«Смерть немецким эшелонам!»  Борьба брянских партизан против снабжения вермахта</title>
		<link>http://arch.lg.ua/233/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/233/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 19 Dec 2010 10:25:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/233/</guid>
		<description><![CDATA[Себастиан Штоппер, M.A., Берлинский универстиет имении Гумболдта
 Часть 1
Уже с самого начала восточного похода Вермахта обозначилось решающее значение железнодорожных коммуникаций1. При больших расстояниях, характерных для этого восточно-европейского театра военных действий быстрая переброска воинских частей и, прежде всего, непрерывное снабжение всякого рода в необходимых количествах, могло происходить только по железной дороге. У немецких дивизий не было [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Себастиан Штоппер, M.A., Берлинский универстиет имении Гумболдта</p>
<p> Часть 1</p>
<p>Уже с самого начала восточного похода Вермахта обозначилось решающее значение железнодорожных коммуникаций1. При больших расстояниях, характерных для этого восточно-европейского театра военных действий быстрая переброска воинских частей и, прежде всего, непрерывное снабжение всякого рода в необходимых количествах, могло происходить только по железной дороге. У немецких дивизий не было возможности проводить эффективные операции в удалении более 100 километров от железнодорожных коммуникаций2. <a href="http://arch.lg.ua/233/#more-233" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/233/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Стройнадзор в Санкт-Петербурге: «Литературный дом» не памятник, сносить можно</title>
		<link>http://arch.lg.ua/232/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/232/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 19 Dec 2010 10:05:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<category><![CDATA[коррупция]]></category>

		<category><![CDATA[охрана памятников]]></category>

		<category><![CDATA[Санкт-Петербург]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/232/</guid>
		<description><![CDATA[«Литературный дом» на Невском проспекте, 68, литера Б (такой адрес у лицевого флигеля), в Петербурге не является объектом культурного наследия, а его снос возможен. Об этом сообщили в службе строительного надзора.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>«Литературный дом» на Невском проспекте, 68, литера Б (такой адрес у лицевого флигеля), в Петербурге не является объектом культурного наследия, а его снос возможен. Об этом сообщили в службе строительного надзора. <a href="http://arch.lg.ua/232/#more-232" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/232/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Названы 10 самых заметных археологических открытий 2010 года</title>
		<link>http://arch.lg.ua/231/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/231/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 18 Dec 2010 17:00:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/231/</guid>
		<description><![CDATA[Журнал Archaeology Археологического института США опубликовал список десяти самых крупных археологических событий, произошедших в 2010 году, причем в этот список вошли не только новые находки археологов, но и результаты исследований ранее обнаруженных артефактов и новая методика датировки.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Журнал Archaeology Археологического института США опубликовал список десяти самых крупных археологических событий, произошедших в 2010 году, причем в этот список вошли не только новые находки археологов, но и результаты исследований ранее обнаруженных артефактов и новая методика датировки.  <a href="http://arch.lg.ua/231/#more-231" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/231/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>К юбилею Луганского областного краеведческого музея открылась тематическая выставка «Путь длиною в 90 лет»</title>
		<link>http://arch.lg.ua/230/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/230/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 18 Dec 2010 16:27:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Краєзнавство]]></category>

		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Світ новин]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/230/</guid>
		<description><![CDATA[90-летие со дня своего образования отмечает сегодня Луганский областной краеведческий музей. В торжествах по этому поводу принял участие заместитель председателя Луганской облгосадминистрации Родион Мирошник.
В рамках торжеств состоялось открытие тематической выставки «Путь длиною в 90 лет» (из истории Луганского областного краеведческого музея. 1920-2010 годов).
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>90-летие со дня своего образования отмечает сегодня Луганский областной краеведческий музей. В торжествах по этому поводу принял участие заместитель председателя Луганской облгосадминистрации Родион Мирошник.<br />
В рамках торжеств состоялось открытие тематической выставки «Путь длиною в 90 лет» (из истории Луганского областного краеведческого музея. 1920-2010 годов). <a href="http://arch.lg.ua/230/#more-230" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/230/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Луганск. Остановлена застройка мемориальной зоны</title>
		<link>http://arch.lg.ua/229/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/229/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Dec 2010 08:51:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<category><![CDATA[Охорона пам'яток]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/229/</guid>
		<description><![CDATA[СМИ Луганска распространили заявление Еврейского форума Украины, публикуем его дословно:
&#8220;Благодаря своевременному вмешательству Еврейского форума Украины приостановлено строительство индивидуальных жилых домов в районе мемориала жертвам фашизма в Луганске.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>СМИ Луганска распространили заявление Еврейского форума Украины, публикуем его дословно:</p>
<p>&#8220;Благодаря своевременному вмешательству Еврейского форума Украины приостановлено строительство индивидуальных жилых домов в районе мемориала жертвам фашизма в Луганске. <a href="http://arch.lg.ua/229/#more-229" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/229/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>Луганский музей истории и искусств отметил свою 20-ю годовщину</title>
		<link>http://arch.lg.ua/228/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/228/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Dec 2010 08:47:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/228/</guid>
		<description><![CDATA[Музей истории и искусств города Луганска появился после перепрофилирования музея Климента Ворошилова 14 декабря 1990 года. Директор этого заведения культуры Ольга Приколота рассказала, что музей создавался на основе коллекции музея Климента Ворошилова, которая была связана с историей нашего города. Об этом сообщает пресс-служба Луганского горсовета.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Музей истории и искусств города Луганска появился после перепрофилирования музея Климента Ворошилова 14 декабря 1990 года. Директор этого заведения культуры Ольга Приколота рассказала, что музей создавался на основе коллекции музея Климента Ворошилова, которая была связана с историей нашего города. Об этом сообщает пресс-служба Луганского горсовета. <a href="http://arch.lg.ua/228/#more-228" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/228/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
		<item>
		<title>В Луганской области на церковном дворе обнаружено воинское захоронение</title>
		<link>http://arch.lg.ua/227/</link>
		<comments>http://arch.lg.ua/227/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Dec 2010 09:52:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>admin</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Громадська робота]]></category>

		<category><![CDATA[Наша спадщина]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://arch.lg.ua/227/</guid>
		<description><![CDATA[10 декабря по просьбе Александровского городского головы Николая Грекова и с благословения настоятеля местного храма отца Якова поисковики ВПО «Каскад» исследовали ранее неучтенное воинское захоронение. Об этом информагентству Cxid.info сообщил руководитель ВПО «Каскад» Александр Гизай.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>10 декабря по просьбе Александровского городского головы Николая Грекова и с благословения настоятеля местного храма отца Якова поисковики ВПО «Каскад» исследовали ранее неучтенное воинское захоронение. Об этом информагентству Cxid.info сообщил руководитель ВПО «Каскад» Александр Гизай. <a href="http://arch.lg.ua/227/#more-227" class="more-link">(more&#8230;)</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://arch.lg.ua/227/feed/</wfw:commentRss>
		</item>
	</channel>
</rss>

